Сарафан (російське, від тюрк. särapa) — традиційний чоловічий, згодом жіночий одяг народів північних і центральних районів Східної Європи (Росія)

Сарафан — це традиційно довга жіноча сукня, зазвичай без рукавів[1].

Розрізняють такі види сарафанів:

• глухий — найдавніший тип сарафану, фактично являв сукню без рукавів, що надягали на натільну сорочку. Найчастіше такий сарафан був прямим і на лямках — саме така форма сарафану є найпопулярнішою.
• сарафан зі швом напереду або з застібками — пізніший крій сарафану; якщо замість шва були застібки (переважно ґудзики), то вони робилися по всій поверхні згори донизу. Краї та середина таких сарафанів нерідко прикрашалися позументами. Міг бути з відкідними рукавами (особливо косоклинні сарафани).
• сарафан — спідниця з ліфом — найпізніший крій сарафану, користувався популярністю у Південній Росії в період з 2-ї пол. XIX до початку XX століття.

Сарафан є національним жіночим одягом росіян, поморів та більшості фіно-угорських народів Північної Європи, зокрема естонців та народів російського Поволжя: мордва, марійці, удмурти, комі, вепси, іжора, карели і навіть частково кольські (російські) саами.

Щодо походження сарафану існують різні точки зору, так само дискусійним є питання щодо існування сарафану у часи давньої Русі. Прийнаймні з київських фресок руської доби явствує, що такого одягу на українських землях XI — XII, як втім і пізніших століть, не знали.

Вірогідною подається теорія запозичення сарафану як строю разом з кокошником північно-руським населенням, тобто росіянами у найближчих сусідів — фіно-угорських народів. На користь цього промовляє і відсутність сарафанів як форми одягу в жодного з рештислов'янських народів, включно з білорусами та українцями, натомість поширення сарафану в естонців.

В самій Московській державі перші писемні згадки про сарафан, втім як про чоловічу верхню одіж (і виключно назву), датуються XIV століттям.

Особливого поширення сарафан набув у росіян Північно-Західної і Центральної Росії, особливо Поволжя. Сарафан був не лише елементом сільської, а й міської культури, дуже тривалий час, включно з початком XX століття. У деяких районах Центральної і Північної Росії сарафан як сільський одяг побутує і нині.

В Україні сарафан є жіночим одягом виключно росіян-переселенців, через що набув поширення на сході і півдні країни, зокрема росіян-старообрядників, що почали переселятися до Південної Бесарабії (липовани Одещини і прикордоння з Румунією) і східних районів Лівобережжя з кінця XVIII століття.