Бавовна — текстильне волокно рослинного походження. Волокно являє собою волоски на насінинах бавовника — кущоподібної рослини роду Gossypium, яка займає одне з провідних місць серед технічних сільськогосподарських культур.

Це найважливіше натуральне волокно, що використовується в текстильному виробництві для одягу, товарів для дому і промислової продукції, і становить близько 40% всіх текстильних волокон у світі станом на 2004 рік. Щорічно, у світі виробляється понад 25 млн тонн бавовни у близько 80 країнах. Бавовна — основа легкої промисловості.

У світовій практиці волокна мають різні позначення на етикетках: cotton, coton, katoen, baumwolle.

Бавовна є одним з найстаріших природних матеріалів — людина використовує його понад 12 тисячоліть.[2] У 2002 р. бавовну вирощували на площі 330 000 км² в «теплому поясі» земної кулі і отримали 21 млн тонн сировини.[2]

Використання бавовни в якості сировини для виробництва тканин почалось пізніше, ніж виникло льонопрядіння. Це пояснюється тим, що відносно невелика довжина волокон бавовни вимагала для її обробки більш складнішої техніки.[3] В долині Нілу бавовник з'явився в 500 році до н.е., а перші бавовняні тканини були виготовлені вІндії.[3]

Першим знаряддям для очищення бавовни від насіння в Індії була так звана «чурка», яка складалась з двох валків, причому верхній був нерухомий, а нижній обертався рукояткою. Бавовна з насінням подається між валиками, валик захоплює волокно і протягує його на другу сторону, а насіння, яке не може пройти між валиками, відривається і падає попереду. При цій операції два-три змінних робітники могли очистити за день не більш 6—8 кг чистої бавовни. Тому про велике і дешеве виробництво бавовни не могло бути й мови.